Сіндэр
Сіндэр лац. Sinder | |
Sindheri | |
Паходжаньне | |
---|---|
Мова(-ы) | германскія |
Утворанае ад | Sindo Heri |
Іншыя формы | |
Варыянт(ы) | Сіндр, Шындэр, Шынтар |
Зьвязаныя артыкулы | |
якія пачынаюцца з «Сіндэр» |
Сіндэр (Сіндр), Шындэр (Шынтар) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
Паходжаньне
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Сіндэр або Сіндар (Sindheri, Sinder[a], Sindari[1]) і Эрсінд (Ersind) — імёны германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова -сінд- (-зынд-) (імёны ліцьвінаў Сындык, Жындуль, Шымбольт; германскія імёны Sindico, Sindulus, Sinbald) паходзіць ад гоцкага sinþs 'дарога, шлях'[3] або германскага sintha 'дарога, падарожжа, вайсковая выправа'[4], а аснова -гер- (-ер-) (імёны ліцьвінаў Герман, Гунтэр, Кіндэр; германскія імёны Herman, Gunter, Kinder) — ад гоцкага harjis[5], германскага heri 'войска, загон' або гоцкага hairus[6], германскага heru 'меч'[7].
Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскага імя Sender (Zender)[8].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Anna Szynderowna… Michael Szynder (29 кастрычніка 1741 году)[9]; Syndry… Szyntarowszczyzna (1744 год)[10]; Laurentius Szynder (25 лістапада 1759 году)[11]; Stefan Sinderewicz (13 лістапада 1764 году)[12]; Sophia Szynderowna (27 красавіка 1765 году)[13]; Casimirus Szynder (24 сакавіка 1770 году)[14]; Jacobus Szynderowicz… Petrus Szynderowicz (17 кастрычніка 1776 году)[15]; Matheus Szynderowicz (30 студзеня 1783 году)[16]; Georgius Szynderowicz… Josephus Szynderowicz (15 кастрычніка 1789 году)[17]; Thadeus Szynderowicz (11 лістапада 1792 году)[18]; Gertruda Szynderowna (28 студзеня 1797 году)[19].
Носьбіты
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Сіндэровіч (Sinderowicz) — жыхар Гарадзенскага павету, які ўпамінаецца ў 1789 годзе[21].
Глядзіце таксама
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Заўвагі
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- ^ Паводле назвы мясцовасьці Sinderesberg
Крыніцы
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- ^ Francovich-Onesti N. Vestigia longobarde in Italia (568—774). Lessico e antroponimia. — Roma, 1999. P. 213.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 778, 1343.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 201.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 242.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 143.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 124.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 240.
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1736—1742 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1758—1760 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Акты издаваемые Виленской комиссией для разбора древних актов. Т. 35. — Вильна, 1910. С. 133.
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1764—1768 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1770—1772 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1773—1776 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1783 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1787—1790 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1791—1794 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1797 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Ryszard Sys, Właściciele gospodarstw rolnych w woj. wileńskim w latach 1928—1939, publikacje «Pisarza hipotecznego zawarte w Dzienniku Województwa Wileńskiego za lata 1928—1939»
- ^ Inwentarze starostw i dzierżaw powiatu grodzieńskiego 1789. — Jamiński Zespół Indeksacyjny, 2018.