Work Text:
Принц Чжуань Сюй, один з принців Королівства Сюань-Юань, був у палаці Геоціна. Очікуючи докладу, від свого помічника, щодо того як йдуть справи у Сюань Юань. Ань Нянь друга принцеса Хаоліна, була у швеї, тому бувши представленим сам собі, принц вирішив зі слугою піти в бібліотеку, щоб переглянути деякі книги. Що як вважає Цянь Сюань, могли б допомогти йому зайняти трон Сюань-Юань.
Він сидів у кріслі й переглядав книгу коли відчув, дискомфорт й біль у тілі, спочатку він не зрозумів що це потім згадав про вуду жуків. І зрозумів що це Вень Сяоліу, невже має проблеми з тим демоном Сян Лю? Й інстинктивно потягнувся до правої сторони шиї. Й почав сподіватись, що у них не станеться нічого серйозного. Й Вень Сяоліу уже мовби отримати його наказ, про те аби він забрав вуду жука як скоріше.
Проте Чжуань Сюй, завмер коли відчув ніби хтось цілує його губи. Після відчув не зручність, ніби він підглядає за кимось в момент не пристойності, що в принципі було майже так. Він скривився й помотав головою.
— Що з вами? — Слуга занепокоєно поглядав на принца.
— Нічого, ти знайшов... — декілька хвилин все було нормально, і Чжуань Сюй, уже був подумав що на цьому все.
Або вуду жуки не передають всіх відчуттів. Або ж Вень не бажає ділити з ним цього, і пішов працювати над тим щоб відкликати від нього вуду-жук. Другий варіант подобався йому найбільше, та й перший теж добрий.
Проте жоден з них, не був на цей час вірний. Спочатку повторились відчуття поцілунку, від цього принцу стало дуже не зручно й він піднявся на ноги, щоб поглянути у вікно й відволіктись на щось...якось... Проте глянув у вікно, він побачив що палац накрив вечір.
— От, дідько... — прошепотів він, думаючи що це лише початок, у когось явно є плани на цю ніч, і те що він не бажає ні то відчувати, ні то хоч якось, про те знати, нікого не обходило. Цянь Сюань, накрив обличчя рукою, хоч би він помилився.
Проте надії, буди марні, оскільки крім поцілунків він відчув фізичну напругу, що теж чітко відчувалась. Тому принц Сюань-Юаню, поспішив до себе в кімнати, щоб ніхто не бачив його в такому виглядів. Діставшись кімнати, він попросив слугу принести зілля для притуплення цього зв'язку, той з кивком пішов виконувати наказ.
Тим часом як сам Чжуань Сюй, проклинав і того лікаря і тих вуду жуків. Випив зілля що приніс, слуга принц, відпустив його і ліг спати, аби уникнути подробиць чужого особистого життя. Проте сон був не спокійний, він чув якісь віддалені голоси, сміх, й потім прийшов біль, у дуже неочікуваному для нього місці. Чжуань Сюй, впізнав сміх Вень Сяоліу. Й різко прокинувся сів на ліжку, але біль не зник.
— Ні, ні, ні, ні, ні... Тільки не це, Боги ні.
Промовляв він налякано, й запустив руку собі в штани. Попри всі його побоювання, все було в нормі, проте відчуття було іншим, він чітко відчував що його анальний отвір розтягують... Він судомно ковтнув, Вень Сяоліу що віддає перевагу чоловікам? Чи то... Що за йобевегедейка там відбувається? Відчув нову хвилю болю, принц вискочив з ліжка й випив решту зілля. Проте його дія була дуже малою, або ж зілля було не годяще. Бо уже за декілька хвилин, Цянь Сюань, відчув проникнення... Від якого у нього з під ніг пішла земля й він гепнувся на дупу, що й так боліла, від цього він скрикнув.
— Ваша величність, все в порядку? — Промовив слуга із за дверей.
— Так, все в порядку.
Принц знав що це правда, а водночас ні. До нього ніхто не торкається, тим паче не... Він закрив обличчя руками. Боги, хто б міг подумати що... Хоч би позбувся свідка, ато... Стоп! Принц опустив руки, його очі дивились перед собою. А якщо Вень Сяоліу, робить це спеціально, що б він відчув...біль? По факту це йому вдалось, й не тільки це. Що ж значить треба просто дочекатись коли все...завершиться.
З такою думкою Чжуань Сюй, піднявся на ноги, зібрався в ліжко й ліг. Стараючись максимально відволіктись від цих відчуттів, що було крайні важко. Оскільки біль був дуже правдоподібний, медитації допомогти не змогла навпаки. Лише зробила гірше, бо принц чув відлуння стонів, хтось явно отримував задоволення від того що робив. Тому принц Сюань-Юань, вирішив зосередитись на історії, й визначних подіях, перевіряючи свою пам'ять, це допомогло відволіктись від болю.
Проте радість була не довго, в скорі він відчув хвилю задоволення і як його наповнює щось гаряче. Від цього Чжуань Сюй, підскочив як вжалений з ліжка. Лаючись собі під ніс і проклинаючи того клятого лікаря. Коли ж відчуття притупились, принц видихнув з полегшенням й посміхнувся.
— Ну все тепер можна спокійно спати.
Чжуань Сюй, з посмішкою заліз в ліжко, думаючи проте, що це було взагалі ніщо в порівнянь з болем рук. Подумаєш, фізична близькість, ха-ха налякали, уже зовсім не було що придумати.
Принц швидко заснув, йому снилось щось не зрозуміле, спочатку сад його дитинства. Феніксові дерева, бабуся...
Раптово змінилось, він був у незнайомій йому кімнаті, лежав на ліжку біля вікна. Першою думкою було що його викрали.
— То що ти взагалі сказав то хотів? — Чжуань Сюй, впізнав цей голос, й завмер, бо уже встиг зрозуміти що мало того що він у незнайомому місці, так ще й оголений. Якого...?
— Я?
Принц відчув ще більший шок, оскільки це був не його голос, й він не збирався такого говорити. Також як і повертати голову в право, щоб зустрітись поглядом з тим демоном, що тут блять розліг ніби в себе в дома. Може він і вдома...
— Це ж ти щось хотів запропонувати, хіба ні? — З цими словами Вень Сяоліу, а це був саме він принц не сумнівався, поклав руку на оголену грудь демона. Цянь Сюань, не хотів ні дивитись, ні торкатись його... Але він не міг ні говорити, ні рухатись, лише спостерігати, й відчувати дещо. Рука лікаря рухалась до ключиці Сян Лю, досягнув її Вень Сяоліу взявся за останній шар одягу що все ще був на демоні, й почав його скидати, оголяючи плече. Й наклоняючись до демона, що з посмішкою на губах, й хтивістю в очах спостерігав за рухами партнера. Коли їх губи злились в поцілунку, Чжуань Сюй, подумки завалав "ні", проте це не завадило Сян Лю, покласти руку на сідницю Вень Сяоліу, й притиснути спиною до ліжка.
Принц різко сів, й важко дихав оглянув, він був у своїй кімнаті у Геоціні. Від усвідомлення, наскільки Сян Лю з Вень близькі, йому зробилось не добре. То що виходить, вони увесь цей були...разом? З цією інформацією стає зрозуміло, чому Вень Сяоліу, дістав для демона ліки у Тушаня, й також чому вкрав Ань Нянь. Те як вони співпрацювали тоді в лісі, проте Вень Сяоліу, його врятував чому? Невже він...вподобав мене?
Від цієї думки принц скривився, й попив води, й знову став відсторонюватись від всіх відчуттів. На цей раз він майже спокійно, сприйняв завершення. Й вклався з метою, поспати на цей раз без сновидінь, але це було марно. Від того що він дізнався, у його голові роїлись думки, сон не йшов. Коли ж він уже здавалось заснув, ці відчуття повернулись.
— Та скільки ж можна? Ладно той демон, йому сил не займати, а Вень Сяоліу, що? Афродизіаку випив, чи наркоти якої нюхнув? — Пробурмотів Чжуань Сюй, злісно.
***
Ранком, зайшов в кімнату принца, слуга завмер побачив його величність, блідого, з темними колами під очима. Принц сидів біля ліжка, коліна були прижаті до груді, волосся в безладдя.
— Боги милосердні, що з вами? — Крикнув слуга, й кинувся до принца що підняв на нього втомлений погляд.
— Все прекрасно, скажи, а той воїн що я відіслав в Цін Шуй до Вень Сяоліу, уже повернувся?
— На скільки я знаю, ні. А що він щось вам зробив? Вам болить? Ви... — Чжуань Сюй, розсміявся, надривно й істерично.
— Болить? Ні що ти, я просто тону в задоволені. — Слуга боязно на пополам з занепокоєністю глянув на свого принца.
Сам принц же, сподівався що до поки вуду жук не зникне, цього більше не повториться.
Ті двоє...збочена парочка не інакше, всю ніч спарювались. Він навіть з рахунку збився скільки раз. Принц явно помилився коли вирішив що це зроблено спеціально для нього, щоб він відчув біль, три рази ха.
Сян Лю і Вень Сяоліу про нього навіть не згадували, явно задовольняти свої бажання, й хіть. Чжуань Сюй, відчував моменти їх насолоди, пристрасні поцілунки в шию, й пиття крові. Про що той демон звісно не забув, відмінно від принца для якого це стало ще одним шоком. Також він пошкодував що сказав тоді свої думки щодо цього Вень Сяоліу, те як він зашарівся, здавалось для нього просто шоком й тим що лікар соромиться свого страху.
Тепер же Цянь Сюань, не був в цьому впевнений. Можливо у Вень Сяоліу, пиття крові й асоціюється з тим що було минулої ночі?
Проте принц не бажав більше про це думати або згадувати, він й так всю ніч не спав проклинав і лікаря, і демона за їх...ненаситність й бадьорість.
Чжуань Сюй, провів день займаючись своїми справами, тому коли відчув незрозумілий дискомфорт в середині, закляк потім, почав молитись аби та збочена парочка мало купу інших справ, ніж повторювати минулу ніч.
Коли ж дискомфорт перейшов в біль, що через декілька хвилин зник, після харкання кров. То принц відчув пустоту, й здогадався що це може означати те що вуду жук зник, й відчув не аби яке, а райське полегшення.
Хай там той демон Сян Лю, робить з тим Вень Сяоліу, що хоче, головне аби він не був цьому свідком, в ніякому відношенні або значені.