Scaldicetus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Scaldicetus
Період існування: ранній міоцен — ранній плейстоцен
~20.4–1.8 млн р. т. [1]
Зуби Scaldicetus grandis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Інфраряд: Китоподібні (Cetacea)
Надродина: Physeteroidea
Родина: Кашалотові (Physeteridae)
Рід: Scaldicetus
Du Bus, 1867
Види
  • Scaldicetus caretti du Bus, 1867 (типовий)
  • Scaldicetus grandis (du Bus, 1872)
Синоніми[2][3]
Список синонімів
  • S. caretti
      • Balænodon physaloides Owen, 1846
      • Belemnoziphius (Balænodon) physaloides Lankester, 1865
      • Physeter physaloides von Brandt, 1873
      • Hoplocetus physaloides Trouessart, 1898
      • Hoplocetus crassidens Lydekker, 1887
      • Hoplocetus curvidens Gervais
      • Hoplocetus obesus Leidy, 1868
      • Hoplocetus borgerhoutensis du Bus
      • Eucetus amblydon Lydekker, 1887
      • Homœcetus villersii de Bus
      • Dinoziphius carolinensis Leidy, 1877
      • Physeter carolinensis Hay, 1902
      • Palæodelphis arcuatis du Bus, 1872
      • Palæodelphis fusiformis du Bus, 1872
      • Palæodelphis zonatus du Bus, 1872
      • Palæodelphis pachyodon du Bus, 1872
      • Physodon fusiformis Lydekker, 1887
      • Scaldicetus antwerpiensis de Bus, 1972
    S. grandis
      • Glossoptera lunebergica Leibniz, 1749
      • Squalodon graleloupi Staring, 1857
      • Squalodon antwerpiensis Lankester, 1865
      • Palæodelphis grandis du Bus, 1872
Вікісховище: Scaldicetus

Scaldicetus — вимерлий рід високохижих макрорапторіальних кашалотів. Попри те, що Scaldicetus широко використовується для низки вимерлих фізетерид із примітивною морфологією зубів, що складається з емальованих зубів, Scaldicetus, як загальновизнано, є таксоном для сміття, наповненим більш-менш неспорідненими примітивними кашалотами[4].

Палеобіологія

[ред. | ред. код]

Зуби лектотипу S. caretti мають вертикальні переломи кореня, які, ймовірно, виникли внаслідок пережовування твердої їжі або повторюваного застосування надмірної сили під час жування чи кусання. Цілком імовірно, ці травми були отримані під час укусу досить великих хребетних, таких як різні морські ссавці[5]. Однак відомо, що косатка, яка полює на великих морських ссавців, не має таких переломів, хоча це може бути пов'язано з тим, що зуби косатки більш стійкі до удару, мають меншу пульпову порожнину і, отже, товстіший зуб. Крім того, наземні м’ясоїдні тварини, які прогризають кістки, демонструють ці переломи. Як і косатка, Scaldicetus, можливо, розтерла їжу дрібними шматочками, щоб полегшити ковтання, що збільшило б ризик удару кістки, що спричинило б такі переломи[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Scaldicetus в базі даних палеобіології. Fossilworks. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 17.12.2021.
  2. Abel, O. (1905). Les odontocètes du Boldérien (miocène supérieur) d'Anvers [The odontocetes of Boldérien (Upper Miocene) of Antwerp] (фр.). Bruxelles, Polleunis & Ceuterick printers. с. 57—70.
  3. McKenna, Malcolm C., and Bell, Susan K. 1997. Classification of Mammals Above the Species Level. Columbia University Press, New York, 631 pp.
  4. Hirota, K.; Barnes, L. G. (1994). A new species of Middle Miocene sperm whale of the genus Scaldicetus (Cetacea; Physeteridae) from Shiga-mura, Japan. The Island Arc. 3 (4): 453. doi:10.1111/j.1440-1738.1994.tb00125.x.
  5. а б Lambert, O.; Bianucci, G. (2019). How to break a sperm whale's teeth: dental damage in a large Miocene physeteroid from the North Sea basin. Journal of Vertebrate Paleontology. 39 (4): e1660987. doi:10.1080/02724634.2019.1660987. S2CID 204150420.