У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Маршалл.
|Місце смерті= |Роки активності= |Підпис= |Magnum opus= |Громадянство= |Ім'я= |Жанр= |Місце народження= |Сайт= |Lib= |Ім'я при народженні= |Дата смерті= |Дата народження= |Рід діяльності= |Оригінал імені= |Фото= |Ширина= |Напрямок= |Премії=
Альфред Маршалл |
---|
англ. Alfred Marshall |
---|
|
Народився | 26 липня 1842(1842-07-26)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]Маршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т. 15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С. 430.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2][…] Лондон, Сполучене Королівствоwww.accademiadellescienze.it[[d:Track:Q107212659]]-4">[4] |
---|
Помер | 13 липня 1924(1924-07-13)Маршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т. 15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С. 430.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2][[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][…] (81 рік) Кембридж, Англія, Велика БританіяМаршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т. 15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С. 430.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2][[:d:Q116926009|Pugh C. D. J.]]_[http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/02673039708720903_The_household,_household_economics_and_housing]_//_''[[:d:Q15761272|Housing_Studies]]''_—_[[:Taylor_&_Francis|Taylor_&_Francis]],_1997._—_Vol. 12,_Iss. 3._—_P. 383–392._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0267-3037_0267-3037];_[https://www.worldcat.org/issn/1466-1810_1466-1810]_—_[http://dx.doi.org/10.1080/02673039708720903_doi:10.1080/02673039708720903][[d:Track:Q880582]][[d:Track:Q15761272]][[d:Track:Q99769055]][[d:Track:Q116926009]]-5">[5]www.accademiadellescienze.it[[d:Track:Q107212659]]-4">[4] |
---|
Поховання | Cambridge City Crematoriumd |
---|
Місце проживання | Marshall House, Cambridged |
---|
Країна | Сполучене Королівство |
---|
Діяльність | економіст, філософ, викладач університету |
---|
Alma mater | коледж Святого Іоаннаd школа Мерчанта Тейлораd Кембриджський університет |
---|
Галузь | економіка, економіка і Неокласична економічна теорія |
---|
Заклад | University College, Bristold Університет Оксфорда Кембриджський університет Бристольський університет |
---|
Відомі учні | Артур Сесіл Пігу John Maynard Keynes and Friedrich Hayekd |
---|
Аспіранти, докторанти | Артур Сесіл Пігу |
---|
Членство | Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Туринська академія наукwww.accademiadellescienze.it[[d:Track:Q107212659]]-4">[4] |
---|
У шлюбі з | Мері Маршалл |
---|
Нагороди | |
---|
Висловлювання у Вікіцитатах Альфред Маршалл у Вікісховищі |
Альфред Ма́ршалл (англ. Alfred Marshall, 26 липня 1842(18420726), Лондон — 13 липня 1924, Кембридж) — англійський економіст, лідер неокласичного напряму в економічній науці.
Народився в лондонському районі Бермондсі. Вчився в Ітоні і Кембриджському університеті, який закінчив в 1865 року; викладав математику в Кембриджі, політичну економію в університетському коледжі Брістоля, з 1885 по 1908 очолював кафедру політекономії в Кембриджському університеті.
Помер у себе удома в Кембриджі 13 липня 1924 року. Похований на приходському кладовищі кембриджської церкви.
Головним внеском Маршалла в економічну науку є з'єднання воєдино класичної теорії і маржиналізму, чим заклав основи сучасної мікроекономіки. Він вважає, що ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності товару і граничних витрат на його виробництво.
Обґрунтовуючи принцип економічної рівноваги, А. Маршалл увів в економічну науку категорію «рівноважної ціни», яка являє собою точку перетину кривої попиту (граничної корисності) і кривої пропозиції (граничних витрат). «Коли попит і пропозиція знаходяться у рівновазі, кількість товару, виробляємого в одиницю часу, можна назвати рівноважною кількістю, а ціну, за якою він продається, рівноважною ціною». Обидва ці фактори — складові ціни; корисність і витрати однаково значущі.
Маршаллу є автором таких понять як «еластичність попиту», «надлишок споживача».
А. Маршалл — засновник Кембриджської школи економіки. Курс «Економіка» він уперше читав в 1885 році.
Маршаллу належить авторство графічної моделі попиту і пропозиції, яка стала візитною карткою усієї економічної науки. Перетин кривих попиту і пропозиції нагадує ножиці, або хрест.
Вихід у світ першого тому «Принципів економічної науки» А. Маршалла у 1890 році відразу став значною подією. «Пелл-Мелл газет» писала: «Виникла „нова політекономія“, а „стара“ політична економія — ця лиховісна наука, котра розглядала індивідуальну людину як винятково егоїстичну і скупу тварину, а державу — лише як масу таких тварин, пішла в минуле».[6]
- The pure theory of foreign trade and the pure theory of domestic values, L., 1879,
- «Економіка промисловості» (The Economics of Industry,1879, у співавторстві з дружиною Мері Пейлі),
- «Принципи економічної науки» (Principles of Economics, 1890—1891),
- «Елементи економіки промисловості» (Elements of the Economics of Industry, 1892),
- «Промисловість і торгівля» (Industry and Trade, 1919),
- «Гроші, кредит і торгівля» (Money, Credit and Commerce, 1922).
Наприкінці життя мав наміри написати книгу «Прогрес: його економічні умови», але здійснити це не встиг.
У 1927 році співробітники Кембриджського університету для вивчення творчої спадщини А. Маршалла створили Маршалліанське товариство. Серед перших членів товариства були відомі англійські економісти: Дж. М. Кейнс, Н. Калдор, Дж. Робінсон.
У теперішній час членами товариства є як викладачі, так й студенти Кембриджа. Товариство щорічно проводить низку заходів, включаючи лекції, зустрічі з іноземними експертами, а також щорічний благодійний обід (Marshall Society Charity Dinner).
Товариство публікує журнал «The Cambridge Economist».
_1-1">
б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
↑ Маршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т. 15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С. 430.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]