336-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
336-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 336. Infanterie-Division | |
---|---|
На службі | 15 грудня 1940 — травень 1944 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Вермахт |
Вид | Сухопутні війська |
Роль | піхота |
Чисельність | піхотна дивізія |
У складі | Див. Командування |
Гарнізон/Штаб | Білефельд |
Прізвиська | "Дивізія «Псяча голова» (нім. Hundekopf-Division) «Жорстка шерсть фокстер'єра» (нім. Drahthaar-Fox) |
Війни/битви | Друга світова війна |
Командування | |
Визначні командувачі | генерал артилерії Вальтер Люхт |
336-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 336. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Дивізія 14-ї хвилі мобілізації Сухопутних військ Третього Рейху брала участь у битвах на Східному фронті. Розгромлена в Криму весною 1944 року.
336-та піхотна дивізія сформована 15 грудня 1940 року в Білефельді у VI-му військовому окрузі під час 14-ї хвилі мобілізації Вермахту.
До весни 1941 року дивізія перебувала на території військового округу, де формувалася, на полігонах поблизу населених пунктів Оснабрюк-Герфорд-Зост. З 28 квітня розпочалася її передислокація до району Шарлеруа-Монс-Бастонь-Намюр-Арлон-Беверло до окупованої Бельгії, та Валансьєнн-Живе на півночі Франції. Окупаційні функції частини дивізії в цьому регіоні виконували до травня 1941 року, після чого були перекинуті на узбережжя Ла-Маншу в район Фекам—Больбек—Етрета—Івето-Арфлер, де займали берегові позиції на випадок відбиття ймовірної висадки морського десанту західних союзників.
У березні 1942 дивізію передислокували до Бретані в район Нант-Маєнн-Лаваль-Ренн-Анже, де вона продовжувала охороняти морське узбережжя окупованої Франції.
7 травня 1942 року з'єднання перекинули залізницею до Харкова, звідкіля вона здійснила марш та зосередилася у районі Чермошне-Нечаївка-Нежеголь-Архангельське-Боткіно-Білянка-Волоконовка-Підгорне. Наприкінці травня 1942 року формування у складі 6-ї армії групи армій «Південь» взяло участь у контрнаступі на Харківському напрямку, билося за Костамарово, Білогір'я, Сергіївка, Николаївка, Ольховатка, де стримувало спроби радянського командування прорвати кільце оточення навколо Барвінкове.
З початком операції «Брауншвейг», літом 1942 дивізія наступала на схід на допоміжному напрямку дій, змагалася з військами Червоної армії за Коротояк, Евдаково, згодом утримувала оборонні позиції на річці Чир. Після масштабного контрнаступу радянських військ під Сталінградом утримувала фронт на зовнішньому кільці оточення 6-ї армії по рубежу Суровикіно, Облівська, Осіновський.
Після розгрому німецьких військ у Сталінградському котлі, відступала на захід, бої під Усть-Бистрянською, Шахтами, Новошахтинськом, Матвієвим Курганом, Лисогоркою, по рубежу річки Міус.
Взимку-весною 1943 оборонні бої у східній Україні, на річці Кринка. Літом дивізія билася за Маріуполь, Ногайськ, Мелітополь. Після розгрому німецьких військ у Північній Таврії, 336-та дивізія відступила до Криму, де перейшла до оборони біля селища Тоганаш. Утримувала позиції по рубежу Армянськ-Буданівка-озеро Сиваш.
У квітні 1944 під ударами Червоної армії відступала до Севастополя, де остаточно була розгромлена у першій декаді травня. Рештки дивізії евакуйовані з півострова морем до Румунії, загалом 366-та піхотна дивізія в період з 1 квітня по 12 травня 1944 року втратила 47 % особового складу.
Особовий склад, що залишив Крим, був спрямований на поповнення 685-го гренадерського полку 294-ї піхотної дивізії, а штаб став основою для формування 237-ї піхотної дивізії.
- Німеччина (грудень 1940 — березень 1941);
- Бельгія, Франція (березень 1941 — травень 1942);
- Східний фронт (південний напрямок) (травень 1942 — травень 1944).
- генерал-лейтенант Йоганн Йоахім Штефер (нім. Johann Joachim Stever) (15 грудня 1940 — 1 березня 1942);
- генерал артилерії Вальтер Люхт (нім. Walther Lucht) (1 березня 1942 — 22 липня 1943);
- генерал-майор Вільгельм Кунце (нім. Wilhelm Kunze) (22 липня — 8 грудня 1943);
- оберст, з 1 березня 1944 генерал-майор Вольф Гагеман (нім. Wolf Hagemann) (8 грудня 1943 — травень 1944).
1940[1][2] | 1942 | 1943-1944 | |
---|---|---|---|
685-й піхотний полк | 685-й гренадерський полк | ||
686-й піхотний полк | 686-й гренадерський полк | ||
687-й піхотний полк | 687-й гренадерський полк | ||
336-й артилерійський полк | |||
— | 336-й протитанковий дивізіон[3][4] | ||
— | 336-й фузілерний батальйон[5][6] | ||
336-й інженерний батальйон | |||
336-та рота зв'язку[7] | 336-й дивізійний батальйон зв'язку[8] | ||
Допоміжні частини 336-ї дивізії[9] | |||
— | 336-й навчально-польовий батальйон[10] |
- Керченсько-Ельтигенська десантна операція
- Міус-фронт
- Десант на мис Тархан
- Десант в Керченський порт
- Операція «Полювання на дрохв»
- Піхотна дивізія Вермахту
- 336. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2016. (нім.)
- 336. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 29 квітня 2016. (англ.)
- 336.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 29 квітня 2016. (англ.)
- 336. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2016. (італ.)
- 336. Infanterie-Division (UNIT HISTORY) [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 8: Die Landstreitkräfte 201—280. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1174-9.
- Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle, 291st 999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 0-8117-3416-1. (англ.)
- ↑ 336. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ 336. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ Panzerjäger-Abteilung 336
- ↑ 5 лютого 1943 дивізіон переформований на 336-й швидкий загін (нім. Schnelle Abteilung 336); 22 вересня 1943 знову перетворений на протитанковий дивізіон
- ↑ Divisions-Füsilier-Bataillon 336
- ↑ Сформований у лютому 1944
- ↑ Nachrichten-Kompanie 336
- ↑ Divisions-Nachrichten-Abteilung 336
- ↑ Versorgungseinheiten 336
- ↑ Feld-Ausbildungs-Bataillon 336