Виключна диз'юнкція
XOR | |
---|---|
Визначення | |
Таблиця істинності | |
Логічний вентиль | |
Нормальні форми | |
Диз'юнктивна | |
Кон'юнктивна | |
Алгебрична | |
Ґратка Поста | |
(зберігає 0) | |
(зберігає 1) | ✗ |
(монотонна) | ✗ |
(лінійна) | |
(само-двоїста) | ✗ |
Виняткова диз'юнкція, також операція XOR (від англ. eXclusive OR), додавання за модулем два — логічна та бітова операція, що набуває значення «істина» тоді й лише тоді, коли значення «істина» має суто один з її операндів. Виняткова диз'юнкція є запереченням логічної еквівалентності. У випадку двох змінних результат виконання операції є істинним тоді й тільки тоді, якщо лише один з аргументів є істинним. Для функції трьох і більше змінних результат виконання операції буде істинним тільки тоді, коли аргументів, рівних 1, на заданому наборі буде непарна кількість. Така операція природним чином виникає в кільці лишків за модулем 2, звідки й походить назва операції.
Додавання за модулем 2 слід відрізняти від простого додавання булевих операндів, яке відповідає звичайному логічному «або», тобто логічній диз'юнкції.
Відповідною операцією в теорії множин є симетрична різниця множин істинності операндів.
У булевій алгебрі додавання за модулем 2 — це функція двох, трьох і більше змінних (вони ж — операнди, вони ж — аргументи функції). Змінні можуть набувати значення з множин . Результат також належить множині . Обчислення результату відбувається за простим правилом, або за таблицею істинності. Замість значень можна використовувати будь-яку іншу пару відповідних символів, наприклад або , або «хибність», «істина»; але при цьому необхідно довизначити старшинство, наприклад, .
Таблиці істинності:
- Для бінарного додавання за модулем 2 (застосовується у двійкових напівсуматорах):
0 | 0 | 0 |
0 | 1 | 1 |
1 | 0 | 1 |
1 | 1 | 0 |
- Правило: результат дорівнює , якщо обидва операнди рівні; у всіх інших випадках результат дорівнює .
- Для тернарного додавання за модулем 2 (застосовується у двійкових повних суматорах):
X | Y | Z | ⊕(X,Y,Z) |
---|---|---|---|
0 | 0 | 0 | 0 |
1 | 0 | 0 | 1 |
0 | 1 | 0 | 1 |
1 | 1 | 0 | 0 |
0 | 0 | 1 | 1 |
1 | 0 | 1 | 0 |
0 | 1 | 1 | 0 |
1 | 1 | 1 | 1 |
Таблиця істинності виглядає таким чином:
F | F | F |
F | T | T |
T | F | T |
T | T | F |
Результат застосування виняткової диз'юнкції такий самий, як і від додавання за модулем 2. Тому й саму операцію часто називають додаванням за модулем 2.
Виняткова диз'юнкція є також запереченням еквівалентності, тобто
Відповідною операцією в теорії множин є симетрична різниця множин.
- елемент 0 є нейтральним:
- кожен елемент є обернений сам до себе:
Таким чином є абелевою групою. Разом із операцією також утворюється поле Галуа .
Множина операцій є функціонально повною:
Виняткові диз'юнкції найкраще відповідає український вислів «або …, або …». Твердження або А, або В є справедливим, коли справедливе А чи В, але не обоє водночас.
У природній мові операція «складання за модулем» еквівалентна двом виразам:
- «Результат істинний (дорівнює 1), якщо A не дорівнює B (A ≠ B)»;
- «Якщо A не дорівнює B (A ≠ B), то істина (1)».
На схожість між додаванням за модулем 2 і конструкцією «або …, або …» в природній мові часто вказують. Це точно відповідає визначенню операції в булевій алгебрі, якщо «істину» позначати як , а «хибність» як .
Цю операцію нерідко порівнюють із диз'юнкцією, тому що вони дуже схожі за властивостями, і обидві мають схожість зі сполучником «або» у повсякденній мові. Порівняйте правила для цих операцій:
- істинне, якщо істинне або , або обидва відразу.
- істинне, якщо істинне або , але не обидва відразу.
Операція не допускає останнього варіанту («обидва відразу»); саме тому її називають винятковим, ексклюзивним «АБО». Операція допускає останній варіант («обидва відразу»), тож іноді її називають звичним, інклюзивним «АБО». Неоднозначність природної мови полягає в тому, що сполучник «або» застосовують в обох випадках.
Символ, використовуваний для виняткової диз'юнкції, варіюється від однієї області застосування до іншої. Окрім абревіатури «XOR», можуть траплятися:
- Знак плюс ( ). Це має сенс, тому що математично винятковій диз'юнкції відповідає додавання за модулем 2, яке має наступну таблицю:
0 | 0 | 0 |
0 | 1 | 1 |
1 | 0 | 1 |
1 | 1 | 0 |
- Використання знаку «плюс» має додаткову перевагу, бо всі звичайні алгебраїчні властивості математичного кільця і поля можна використати без зайвого клопоту. Тим не менш, знак плюс використовують також для ексклюзивної диз'юнкції у деяких позначеннях систем.
- Знаком плюс, зміненим певним чином, наприклад, взятим в коло (). Це викликає заперечення: цей же символ вже використовують у математиці для прямої суми алгебраїчних структур.
- Префікс J, як в Jpq.
- Символ диз'юнкції (), який певним чином змінюють: із підкресленням () або з точкою вгорі ().
- У деяких мовах програмування, таких як C, C , C#, Java, Perl, MATLAB і Python, символ циркумфлекс (
^
) використовують для позначення оператора побітового XOR. Його не використовують поза контекстом програмування, бо в цьому разі його можна зрозуміти хибно.
У мовах C/C (а також Java, C#, Ruby, PHP, JavaScript, Swift) цю операцію позначають символом «^»; у мовах Паскаль, Delphi, Ада — зарезервованим словом XOR. Додавання виконується побітово для двох операндів. Наприклад,
якщо | |
a = | |
b = | |
тоді | |
a ^ b = |
Виконання операції виняткове "або" для значень логічного типу (true, false) здійснюється в різних мовах програмування по-різному. Наприклад, у Delphi (Object Pascal) використовують вбудований оператор XOR (приклад: умова1 xor умова2). У мові C, починаючи зі стандарту C99, оператор «^» над операндами логічного типу повертає результат застосування логічної операції XOR. У C оператор «^» для логічного типу bool повертає результат згідно з описаними правилами, для інших же типів він діє побітово.
За нестачі регістрів оператор XOR можна використати для обміну значеннями змінних.
У квантових комп'ютерах аналогом операції додавання за модулем 2 є вентиль CNOT.
- Disjunction [Архівовано 14 липня 2010 у Wayback Machine.] Stanford Encyclopedia of Philosophy(англ.)